Author: Noticias

Україна / 1 квітня 2018 року / Автор:  Володимир Бєлий  / Джерело: LB.ua

Люди, які у темі, знають про попередню підготовчу роботу групи Згуровського з підготовки цього закону як закону демократичного спрямування та подальше його перетворення у компромісний з радянським минулим варіант. Тепер вносяться постійні зміни до закону, бо імплементація його демократичного потенціалу отримала таке спотворення, що у деяких сегментах діяльності університетів стало ще гірше ніж було до реформи.

Володимир Бєлий , Заступник директора з навчально-виховної роботи Херсонського

фізико-технічного ліцею при ХНТУ та ДНУ

Новий закон «Про освіту» – нова історія подій

Над його підготовкою спочатку за ініціативи МОН попрацювала стратегічна дорадча група, до складу якої були залучені експерти-практики. Ця група розробила демократично спрямовану «Дорожню карту», на основі якої була затверджена Концепція нового закону.

Далі велика робоча група попрацювала над формулюваннями вже самого тексту закону. Опісля ця ж робоча група та профільний комітет ВР розглянули чи не тисячу пропозицій правок і, увага, -велика їх частина були відхилені як такі, що «входили у протиріччя з концепцією закону».

Останнє й стало визначальним чинником проти спроб заблокувати демократичне спрямування нового закону.

Закон «Про освіту» як рамковий передбачив підготовку на його базі нових профільних законів, які більш детально відображатимуть специфіку кожного профільного сегменту системи освіти держав, зокрема загальної середньої освіти.

Очікуваний новий закон «Про загальну середню освіту». Нова/стара історія?

У жовтні 2016 року група експертів-практиків почала готувати його концептуальні засади. Було напрацьовано значний матеріал і лишалося його відредагувати у цілісну модель.

Час йде, а Концепція нового закону «Про загальну середню освіту», який визначатиме рівень реального оновлення поточної діяльності майже 17 тисяч шкіл досі не оприлюднюється.

Вже, навіть, йдуть повідомлення, що робоча група з підготовки тексту самого закону «Про загальну середню освіту» ось-ось має його подати на розгляд депутатам ВР.

– Чому цього разу пішли шляхом уникнення попереднього ознайомлення спільноти з концептуальними підходами до оновлення діяльності цієї освітньої ланки?

– Випадковість? Не думаю!

– Чому сумніви?

– Тому, що знаю про головний закон суспільного розвитку – появу спроб до реваншу на будь-які дієві прогресивні зміни. Тут вбачається тактика противників змін, спрямована на недопущення появи отого запобіжника: «Пропозиція відхилена, бо входить у протиріччя з концепцією закону».

РЕВАНШ

Навіть невеликий термін дії нового закону «Про освіту» та лише початок реалізації проекту «Нова українська школа» вказують на те, що не рядові педагоги є основою спротиву реформуванню освіти. Навпаки, більшість українських вчителів давно чекає на демократичні зміни, адже багато з них не лише з преси знають про сучасну закордонну освітню практику, бо чи з учнями, чи самі там подорожували і наживо спілкувалися зі своїми колегами та учнями тамтешніх закладів.

Натомість, наші освітні управлінці, особливо базового рівня, нічого окрім колишньої радянської управлінської практики та традиції і не знають. І чим глибше до народних низів, тим архаїчні радянські методи управління освітою є там найбільш укоріненими.

Саме від чиновників освіти районного та обласного рівнів йде найбільший тіньовий спротив імплементації положень демократичного спрямування з нового закону «Про освіту».

Прикладом того, як «тримають оборону» може бути недавня історія з Полтавщини: якщо освітній закон позбавляє обласних освітніх чиновників права на держконтроль за діяльністю закладами освіти, то вони знаходять собі зачіпку до самозбереження у законах «Про держконтроль за …». І це лише початок спротиву, бо в арсеналі реваншистів ще й такий перевірений метод як «внесення змін до закону».

Отже, у країни попереду цікава нова історія про людську любов до «вічного спротиву старого новому». У сегменті шкільної освіти зокрема.

Володимир Бєлий , Заступник директора з навчально-виховної роботи Херсонського фізико-технічного ліцею при ХНТУ та ДНУ

Джерело статті:

https://ukr.lb.ua/blog/volodymyr_biely/392669_pro_postup_demokratichnih_osvitnih.html